"МУЗИЧНИЙ ДОКУМЕНТ”: СПІВВІДНОШЕННЯ З ДЕЯКИМИ ІНШИМИ ПОНЯТТЯМИ
Л.Г. Тупчієнко-Кадирова
/м. Кіровоград/
"МУЗИЧНИЙ ДОКУМЕНТ”: СПІВВІДНОШЕННЯ З ДЕЯКИМИ ІНШИМИ ПОНЯТТЯМИ
Ми розуміємо музичний документ як запис музичної інформації на матеріальному носієві у вигляді музичних звуків або графічних знаків у системі нотації (зокрема нотних знаків) для процесів збереження та передавання її у часі та просторі, він ідентифікується як одиниця комунікаційного простору в архівній, бібліотечній, музейній справі та у бібліографічній діяльності.
Визначене нами поняття включає в себе інформацію, яку ми назвали музичною, матеріальний носій та способи і засоби фіксації цієї інформації без позначення специфіки фіксації.
В основі виділення музичної інформації серед інших видів інформації є звукові художні образи як основний об’єкт відображення дійсності музикою. Отже, музична інформація – це основний і специфічний вид інформації в музичній культурі, який містить звукові художні образи, створені співвідношеннями музичних звуків, які певним чином організовані і складають музичну форму, жанр, стиль.
Осмислення самого явища музики, створених музичних творів та процесів її виконання й сприймання - тобто осмислення власне музики та основних видів діяльності у музичній культурі суспільства - названо нами "інформацією про музику” (наприклад, музикознавчі твори, листування композиторів, які включають аналіз творів, тощо), що не є музичною інформацією, адже основним об’єктом тут є осмислення та відображення цього осмислення і вираження його у словах.
Основними суб`єктами музичної культури є автор (композитор), виконавець, слухач. Суб`єктами можуть виступати окремі особи або колективи. Так, інформація, яка містить імена осіб та дані про них, назви колективів, установ, організацій та дані про них, названа нами "інформацією про суб`єкти музичної культури”.
Але в музичній культурі, яка включає і установи, в яких передається соціальний музичний досвід та розвиваються музичні здібності шляхом навчання, закріпилося поняття "музична література”, читається відповідний навчальний курс на теоретичних та виконавчих відділеннях середньо-спеціальних та вищих навчальних закладів. "Музична література” у відповідних навчальних програмах визначається як курс, який включає біографії і аналіз найбільш яскравих творів видатних композиторів. У процесі навчання здійснюється образно-змістовний аналіз музичної літератури, визначається жанр, форма, музична мова, художні паралелі між музикою, літературою, іншими видами мистецтва. Отже, можна констатувати, що музична література містить дані про життя та творчість композиторів (інформацію про суб`єктів/персон), про музичні твори - музичну інформацію, яка має певні ідентифікаційні ознаки: форму, жанр, належність до стиля, авторство, особливості виконання (голос людини або інструмент як засоби виконання) тощо, а головне - результати аналізу у вигляді словесно-звукового коментарю до фрагментів творів (як правило, підручники з музичної літератури містять фрагменти музичних творів).
Отже, поняття "музична інформація” не збігається з поняттям "музична література”, оскільки вони мають різний об`єкт: в першому випадку це власне музика, у другому – її осмислення, результат процесу сприйняття.
Але поняття "музична література” певною мірою збігається з поняттям "інформація про музику”, оскільки об`єкт спільний: осмислення.
Музична література містить, крім осмислення, біографії композиторів. Цей об`єкт є спільним із інформацією про такі суб`єкти музичної культури, як автори музики, в меншій мірі - виконавці, ще меншою - слухачі (останні як "інформація про суб`єкти музичної культури” можуть бути в центрі уваги соціологічних досліджень, але не музичної літератури).
Отже, поняття "музична література” частково збігається з поняттями "інформація про музику” та поняттям "інформація про суб`єкти музики”, а з поняттям "музична інформація” не має спільного об`єкту. Як в основі виділення поняття "музичний документ” є саме музична інформація, так і поняття "музична література” не має спільного з поняттям "музичний документ”.
