ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОМП`ЮТЕРИЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ
Н.В. Чепуренко
/м.Київ/
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
КОМП`ЮТЕРИЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ
Правову базу комп’ютеризації банківської справи взагалі і банківського діловодства зокрема утворюють Закони України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації». Відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про цифровий електронний підпис», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про банки і банківську діяльність», а також іншими нормативно-правовими актами.
В основі правового регулювання комп’ютеризації діловодних процесів лежить в першу чергу Закон України «Про Національну програму інформатизації». Відповідно до цього документа формулюється основне поняття «інформатизація банківської справи», котре можна тлумачити як сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, економічних, науково-технічних та виробничих процесів, що забезпечують умови для реалізації внутрішньої і зовнішньої банківської діяльності на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, шляхом активного застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. [1]
Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» визначає одним з пріоритетних напрямів інформатизацію фінансової та грошової системи, системи державного фінансово-економічного контролю. На законодавчому рівні визначається, що в інформатизації банківської діяльності першочерговими завданнями мають стати створення системи розрахунків у реальному часі для здійснення великих та термінових платежів, системи безготівкових розрахунків за товари та послуги, електронного реєстру застав майна, електронної системи Центрального депозитарію державних цінних паперів, впровадження системи електронного документування та електронного цифрового підпису. [2] З цього випливає ще один аспект інформатизації: активне застосування електронного цифрового підпису в процесі електронного документообігу. Ці процеси отримали правове регулювання завдяки двом ключовим законам: «Про електронний документ та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис». Слід зазначити, що Національним банком України з 1994 р. впроваджено систему електронних міжбанківських рахунків, де використовується електронний цифровий підпис, і розглядається можливість початку роботи з 2007 р. Засвідчувального центру для створення інфраструктури сертифікації ключів. Це тільки один з етапів організації електронного документообігу в банківській справі. Наступним кроком є суцільна інформатизація усіх банківських процесів, пов’язаних з зовнішнім і внутрішнім документообігом в банку. Серед провідних напрямів впровадження електронного документообігу – комп’ютеризація загального діловодства, кадрового діловодства, процесів «банк-клієнт», «клієнт-банк».
Важливе значення також буде мати створення системи інформаційно-аналітичної взаємодії Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України.
В організації електронного документообігу важливим є процес зберігання та архівування електронних документів. Він також має правове підґрунтя. Згідно із законами України, суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити цілісність документів на цих носіях; строк зберігання документів на електронних носіях інформації не менший від строку, встановленого законами для відповідних документів на паперових носіях. [7]
Отже, впровадження електронного документообігу в банках на сьогодні має достатнє правове підґрунтя; подальший розвиток процесу відбуватиметься відповідно до розвитку нових інформаційних технологій зберігання та використання електронних документів в діяльності банків.
Основними перспективними напрямами комп’ютеризації діловодства має стати впровадження програмних продуктів, сумісних з комп’ютерними системами банківських установ України та адаптованих до вимог міжнародних банківських систем. Це дасть змогу Україні вийти на світовий банківський простір, розвивати сучасні банківські технології, забезпечить зручність та комфортність для користувачів. Процеси розробки і впровадження таких продуктів поки що недостатньо врегульовані на правовому рівні і, враховуючи перспективи європейської інтеграції України, мають бути врегульовані в майбутньому.
Література:
1. Про Національну програму інформатизації. Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №27-28. – Ст.181.
2. Про Концепцію Національної програми інформатизації. Закон України від 4 лютого 1998 р. № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №27-28. – Ст.182.
3. Про електронні документи та електронний документообіг. Закон України від 22 травня 2003 р. № 851-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. -№36. - Ст.275.
4. Про електронний цифровий підпис. Закон України від 22 травня 2003 р. № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №36. - Ст.276.
5. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Закон України від 5 липня 1994 р. №80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №31. - Ст.286.
6. Про Національний архівний фонд та архівні установи. Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3814-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №15 - Ст.86.
7. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 17 грудня 2000 р. №2121 // Офіцйний вісник України. – 2001. – №1. – Ст.3.
8. Банківські операції / За ред. Т.І. Теркала. – Тернопіль, 2006. – 267 с.
9. Боровський В.Н. Діловодство в банківських установах – К., 2006. – 224 с.
