ІСТОРИЧНЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
В.С. Собчук
/м. Луцьк/
ІСТОРИЧНЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
В запропонованих концепціях сучасної науки про документ історичне документознавство посідає важливе місце. Н.Кушнаренко в структурі загального документознавства виокремлює складові «історія документа» та «історія і теорія документно-комунікативної діяльності» [4]. С.Кулешов вживає назву складової загального документознавства «основні етапи розвитку документа» [3]. В навчально-методичному посібнику Н.Зінов’євої історична складова позначається як «еволюція форми та змісту документа» [2]. М.Слободяник виділяє «історію документознавства та документа» [5]. Історичний аспект присутній як структурі загального, так спеціального документознавства, оскільки конкретизація історії документа або окремо взятої сфери документно-комунікативної діяльності здійснюється в межах таких напрямків, як діловодство, теорія документальних комунікацій, картографічне документознавство, науково-технічне документознавство, музичне документознавство тощо.
Ми вважаємо, що історичному документознавства мають бути притаманні три відображені вище в тих чи інших формулюваннях напрямки, що дало б змогу під час досліджень охопити найважливіші аспекти документознавства, його теоретичну та функціональну складову: «історія документознавства», «історія документа», «історія документо-інформаційної діяльності».
«Історії документознавства» притаманний історіографічний аспект, який визначає напрямки дослідження: формування та історія розвитку наукових концепцій українського та зарубіжного документознавства та його внесок в дослідження документно-комунікаційної діяльності на конкретному історичному етапі.
Предметом «історії документа» є питання еволюції матеріального носія, систем кодування інформації, її структури, диференціації документів.
Особливе місце в структурі історичного документознавства належить «історії документно-інформаційної діяльності». Виходячи з того, що важливим атрибутом документа є функціональна складова – роль, яку він виконує в комунікаційному процесі, - предметом особливої уваги висунуто вплив документної діяльності на соціальні процеси. В цьому випадку документознавство взаємопов’язане із соціологією в частині вивчення соціальних інститутів та процесів. З іншого боку, без використання здобутків історичного документознавства неможливо пояснити природу деяких соціальних змін, які мали місце в минулому. Прикладом може слугувати дослідження Б.Андерсона [1], в якому розкривається роль друкованих праць в інтенсифікації масових комунікацій в західноєвропейських суспільствах, що зрештою привели до створення націй сучасного типу.
Важливим аспектом досліджень в межах даного напрямку є історія діловодства – галузь, яка посідає провідне місце в документно-інформаційній діяльності. Знання про технологію, інституційну мережу та сферу поширення діловодного процесу дає змогу аналізувати ефективність діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, а також рівень організації підприємств та установ із врахуванням історичного контексту.
Отже, історія документно-інформаційної діяльності може розглядатись в широкому значенні, включаючи, крім вивчення еволюції діловодства, дослідження інших сфер документних комунікацій - об’єктів дослідження архівознавства, теорії комунікацій, спеціальних історичних дисциплін тощо. Проте в історичному документознавстві доцільно, на нашу думку, застосовувати метод синтезу, що передбачає дослідження документно-інформаційної діяльності як цілісного процесу, а не окремих його аспектів. Це дасть змогу відмежувати історичне документознавство від суміжних дисциплін.
В рамках історичного документознавства має здійснюватись, на нашу думку, дослідження документно-інформаційної інфраструктури, яка включає види документів, що використовуються на певному історичному етапі, засоби передачі документної інформації та систему інститутів, які включені в цю сферу діяльності.
Отже, історичне документознавство як складова загального та спеціального документознавства має вивчати еволюцію документно-інформаційної діяльності. Його творчі здобутки можуть мати важливе значення у дослідженні різноманітних аспектів суспільного життя.
Література:
1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – К., 2001.
2. Зиновьева Н. Б. Документоведение: Учеб.-метод. пособие. – М., 2001. – С. 167.
3. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - С. 45.
4. Кушнаренко Н.М. Документоведение. – К., 2003. – С. 154-155.
5. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісн. Кн. палати. - 2003. - № 4. - С. 19.
