МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ ЯК ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ
Ю.П. Мартиненко
/м. Київ/
МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ ЯК ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ
Становлення системи електронних інформаційних ресурсів зумовлено стрімким розвитком інформаційних технологій та їх широким впровадженням у різні сфери життя. У 90-х роках ХХ ст. в Україні було прийнято низку правових актів, які стали основою становлення і розвитку систем інформаційних ресурсів. Наприклад, Закон України „Про інформацію" закріпив право громадян на інформацію і заклав правові основи інформаційної діяльності в суспільстві.
Зараз з'являється дедалі більше інформації з документознавства, яка поступово переходить в мережу Інтернет, і тому знайти відповідь на питання, що цікавить, стає досить складною задачею. І саме тому виникає потреба у створенні веб-сайтів, де буде міститися інформація щодо цієї дисципліни.
Створення сайтів з документознавства є ефективним засобом:
· забезпечення доступу до власних інформаційних продуктів широкого кола користувачів у мережі;
· сприяння розвитку нових інформаційних послуг;
· підвищення інформаційної культури користувачів.
Але відсутність у системі документознавства підготовлених фахівців, які мають спеціальні знання і навички, необхідні для розробки сайтів, створює певні складності.
Для ефективної роботи сайт має бути добре структурованим, змістовним і зрозумілим для користувача. Сайт повинен підтримуватись у робочому стані, про що мають свідчити дати останнього оновлення. Кількість відвідувачів сайту певною мірою доводить його необхідність, але водночас не є свідченням належного задоволення інформаційних потреб.
Документознавчі ресурси характеризуються за двома ознаками:
1) структура;
2) інформаційне наповнення.
Нововведенням в документознавстві є поява електронних журналів, які містять контактну, довідкову, краєзнавчу і рекламну інформацію.
Електронні журнали відрізняються багатоваріантністю підходів до їх побудови.
Розглянемо для прикладу структуру сайту Асоціації секретарів та офіс-менеджерів (Асоціація), який з'явився 1 жовтня 2006 р. за підтримки журналу „Довідник секретаря та офіс-менеджера" :
1) Головна сторінка (містить дані про сайт: новини сайту, нормативні документи, виставки, програми для офісу, вакансії і резюме);
2) Асоціація (задачі, основні цілі Асоціації);
3) Розділ журнал (детальна інформація про журнал „Довідник секретаря та офіс-менеджера");
4) Експерти (члени Асоціації - спеціалісти в окремих галузях знань).
5) Форум (актуальні теми з документознавства та секретарської справи, які за бажанням можуть обговорювати користувачі сайту).
На мою думку, основними критеріями оцінки сайтів є:
1) глибина змісту (повинна бути представлена бібліографічною, фактографічною, реферативною та повнотекстовою інформацією);
2) зовнішні динамічні зв'язки (віднесення до ін. електронних документів, джерел, сайтів);
3) надійність (знак копірайту та інформація про поновлення);
4) стабільність інформаційних ресурсів (вважається, що навіть ті матеріали, які втратили актуальність, повинні переводитися в архівну частину сайту, що забезпечить необхідну повноту інформації);
5) оперативність відновлення інформації (створення сайту - це безперервний процес, який триває, поки сайт знаходиться в Інтернеті);
6) мовні критерії (коректним вважається наявність іншомовних версій);
7) наявність зворотного зв'язку з користувачем;
8) легкість навігацій та доступність для користувачів;
9) єдиний дизайн (найпростіше і лаконічніше оформлення сторінки сайтів є більш привабливим для користувачів).
Зробивши аналіз сайту за визначеними ознаками за п'ятибальною системою, вважаю, що на оцінку „п'ять" заслуговує наявність таких ознак:
· зовнішні динамічні зв'язки;
· оперативність відновлення інформації;
· наявність зворотного зв'язку з користувачем;
· легкість навігації;
· доступність для користувачів та єдиний дизайн.
Оцінка „чотири" (ознаки розкриті не в повному обсязі):
· глибина змісту;
· стабільність інформаційних ресурсів.
Відсутність ознаки мовних критеріїв (сайт тільки на російській мові) оцінюється на „три".
Вищесказане дає змогу зробити висновок: інформаційні ресурси документознавства в мережі Інтернет починають розвиватися з невпинною швидкістю, що зумовлює необхідність створення документознавчих сайтів, потрібних не лише студентам-документознавцям, викладачам та науковцям, а й усім тим, хто цікавиться даною дисципліною.
