СТВОРЕННЯ АДАПТИВНИХ ДОКУМЕНТАЦІЙНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ
В.В. Рудюк
/м. Київ/ СТВОРЕННЯ АДАПТИВНИХ ДОКУМЕНТАЦІЙНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ
Інтернет стає дедалі важливішим інструментом обміну, зберігання і використання електронних документів. На фоні стрімкого зростання їх кількості загострюється проблема ефективного пошуку документів, вибору потрібних інформаційних сервісів, коректного представлення документів відповідно до використовуваного комп’ютерного обладнання. [1]
У теорії та практиці управління інформаційними потоками в Інтернет провідною методикою стає так звана контекстна адаптивність. Це одна з методик веб-конструювання (англ. Web Engineering), котре передбачає створення Інтернет-ресурсів та управління ними за специфічними технологіями.
Фахівці університету м. Ессен (ФРН) нині працюють над створенням контекст-адаптивних програмних продуктів, завданням котрих є:
а) зберігання інформаційних об’єктів;
б) відбір і представлення онлайнових документів відповідно до специфіки запиту і характеристик клієнтського обладнання (настільний або портативний комп’ютер, ноутбук, мобільний телефон та ін.);
в) наповнення та організація веб-ресурсу (побудова меню, формування комплектів взаємопов’язаних документів, розміщення і перейменування лінків тощо) відповідно до сфери діяльності і ситуативних потреб користувача.
На нашу думку, результати цих досліджень, що ґрунтуються на технологіях веб-конструювання, варто використати при організації документаційних баз даних (БД) і підвищенні оперативності та якості електронно-документаційних послуг, адже «дослідження баз даних як специфічного виду документів, реалізація новітніх технологій у документній інфраструктурі суспільства» належать до кола основних проблем у межах електронного документознавства. [2]
Основними питаннями при створенні контекст-адаптивних систем є:
а) як спростити пристосування системи (веб-інструменту) до потреб користувача;
б) як зробити систему здатною самостійно пристосовуватися до ситуації.
У першому випадку йдеться про так звані адаптовані, або персоналізовані веб-інструменти: під час роботи з ними користувач встановлює потрібні йому параметри (профілі), що визначають спосіб відбору і представлення змісту або послуг. Як приклад такої організації роботи в Інтернет можна навести системи онлайн-банкінґу, де користувач має змогу облаштувати стартову сторінку веб-сайту (обрати функції, змістовне наповнення тощо) або оформити запит про стан рахунку за власними уподобаннями.
У другому випадку ведуть мову про (ауто-)адаптивні веб-інструменти: вони мають наперед запрограмовані «знання» про користувачів та їх потреби, містять набір контекстної інформації (категорії часу, місця, умов використання документів тощо), наділені алгоритмами пристосування форми і змісту до потреб користувача і до контексту.
Адаптивні можливості веб-інструментів, на думку Ziegler, Kaltz та Lohmann, можуть бути реалізовані з різною метою і на різних рівнях. [3, 4] Вважаємо за доцільне розглянути перспективи принципу адаптивності в організації документних БД, документаційних сервісів та у вдосконаленні структури і дизайну ділових електронних документів.
1. Адаптація на змістовному рівні передбачає формування змісту веб-ресурсу на підставі контекстної інформації. На нашу думку, такий спосіб адаптації варто використати на рівні документних БД для спрощення пошуку інформаційних об’єктів і прискорення доступу до них; контекстну інформацію можна запозичити з функціональної класифікації електронних документів [5].
2. Адаптація на навігаційному рівні змінює шляхи доступу до інформаційних об’єктів: доступ до таких, що в актуальному контексті мають найвищий ступінь релевантності, максимально спрощується (наприклад, зі стартової сторінки). Цей спосіб адаптації теж може бути використаний при організації документних БД і сервісів, окрім того - завдяки передислокації та перейменуванню гіперпосилань у тілі електронного документа - для зв’язків документа із спорідненими для повноцінного представлення суті справи, згідно з вимогами до електронних документаційних систем. [6]
3. Адаптація на рівні представлення передбачає візуальне представлення документів (вибір стилю, шрифтів, кольорів тощо) з огляду на уподобання користувача. Вважаємо за доцільне використати цей спосіб для представлення електронних документів з урахуванням характеристик поширених в Україні програмно-технічних засобів (у багатьох випадках застарілих) та фізичних властивостей користувачів (зокрема слабкий зір).
У ФРН за сприяння Федерального міністерства з питань освіти і науки здійснюється проект WISE (Web Information and Service Engineering), що має на меті створення адаптивних систем для роботи з інформацією і документацією у мережі Інтернет. WISE-методики підтримують адаптивність веб-інструментів і систем на різних рівнях, пропонуючи готові моделі представлення інформаційних об’єктів залежно від контексту.
Архітектура адаптивної інформаційно-документаційної системи розроблена Kaltz, Lohmann, Ziegler (система CATWALK, з англ. Context-Adaption through Transformations for Web Applications Leveraging Knowledge). На базі контекстної інформації та специфічних адаптивних механізмів система надає інформаційно-документаційні послуги у формі та вигляді залежно від ситуації, що склалася на момент запиту. Система CATWALK базується на інфраструктурі Apache Cocoon Framework, що підтримує створення динамічних веб-інструментів; для представлення документної інформації та управління нею використано мову XML (eXtensible Markup Language). Інфраструктуру доповнено програмними компонентами, відповідальними за генерування веб-ресурсу, розпізнавання контектної інформації та виконання адаптивних функцій.
На даний час дослідники під керівництвом Ziegler створили веб-ресурс для демонстрації можливостей адаптивних інформаційно-документаційних систем у сфері електронної комерції. У цьому та в інших дослідних проектах вивчаються моделі архітектури, окремі сценарії або специфічні механізми адаптації систем; оцінка їх ефективності ускладнюється з огляду на відсутність об’єктів зіставлення.
Можна очікувати, що після успішної апробації таких систем вони набудуть значного поширення на всіх платформах ділових електронних комунікацій.
Література:
1. Ziegler, J., Kaltz, J., Lohmann, S. Das „intelligente" Web. Entwicklung kontextadaptiver Webanwendungen // Essener Unikate. – 2006. – Nr. 28.
2. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісн. Кн. палати. - 2003. - № 4.
3. Kaltz, J.W., Lohmann, S., Lang, E, Hussein, T., Ziegler, J. Ontologiebasiertes Engineering kontextadaptiver Webanwendungen / i-com – Zeitschrift für interaktive und kooperative Medien. – 2005. - Nr.3.
4. Kaltz, J.W., Lohmann, S., Ziegler, J. Eine komponentenorientierte Architektur für die kontextsensitive Adaption von Webanwendungen / Informatik 2005 – Informatik Live! – Köllen-Verlag, 2005.
5. Рудюк В. Критерії класифікування електронних ділових документів: сучасні тенденції та перспективні схеми // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2006. – № 3.
6. Bischoff, F. Archivierung digitaler Unterlagen: Neue Anforderungen an die Archive. – Hessen, 2000.
